Англійський сетер

Серед усього розмаїття мисливських порід є такі, що беруть не лише робочими якостями, а й красою, яка буквально зупиняє погляд. Англійський сетер – саме такий собака: елегантний, граційний і водночас невтомний у полі, здатний годинами прочісувати угіддя в пошуку птиці. Порода має багатовікову історію, яка бере початок на туманних рівнинах Британських островів, і до сьогодні зберігає репутацію одного з найкрасивіших і найшляхетніших мисливських собак світу. Ця порода – рідкісний приклад того, як природна функціональність і естетична досконалість можуть існувати в одному тілі, не суперечачи одна одній. У цій статті розкажемо про все, що робить англійського сетера таким особливим.

Походження

Англійський сетер є однією з найстаріших мисливських порід Британських островів. Його предками вважають різноманітних іспанських лягавих собак, завезених до Англії ще у XIV–XV століттях. Протягом наступних двох століть місцеві мисливці схрещували привезених псів із власними породами, поступово формуючи тип собаки, ідеально пристосованого до полювання на пернату дичину в британських ландшафтах.

Вирішальну роль у становленні сучасного типу породи відіграли двоє чоловіків. Едвард Лавелл у першій половині XIX століття виводив сетерів із наголосом на робочих якостях – витривалості, чутті та здатності працювати в будь-яких умовах. Його лінія стала основою так званого «польового» типу, який і сьогодні є еталоном для мисливців. Дещо пізніше Р. Пуркель Леверак доопрацював тип, зробивши собак більш елегантними та однорідними у зовнішності. Саме від цих двох ліній походять усі сучасні англійські сетери.

Офіційне визнання порода отримала на одній із перших виставок Кенел-клубу у Великій Британії у 1860-х роках. Відтоді вона невпинно завойовує серця як мисливців, так і любителів виставкових собак на всіх континентах.

Зовнішність

Англійський сетер – собака середнього розміру з пропорційною і надзвичайно гармонійною статурою. Висота кобелів у холці становить 65–69 см, сук – 61–65 см. Вага – від 25 до 35 кг залежно від статі та типу. При цьому загальне враження – аристократична легкість, а не масивність.

Головна окраса породи – шерсть. Вона шовковиста, злегка хвиляста, середньої довжини, з розкішними «прикрасами» – очосами на вухах, грудях, животі, задніх поверхнях ніг і хвості. Саме шерсть надає англійському сетеру того неповторного вигляду, що відразу відрізняє його від інших порід.

Характерні зовнішні ознаки породи такі:

• довга суха голова з помірно вираженим переходом від черепа до морди і м'якими рисами;
• великі округлі очі переважно темно-карого кольору з добрим і мрійливим виразом;
• довгі, низько посаджені вуха, що звисають по боках голови, вкриті густим шовковистим волосом;
• пряма або злегка хвиляста шерсть із характерним «бельтонським» забарвленням;
• довга мускулиста шия, що плавно переходить у добре виражений холок;
• хвіст середньої довжини, що є продовженням лінії спини і плавно звужується до кінця.

Особливої уваги заслуговує забарвлення породи. Англійські сетери не бувають однотонними – їхня шерсть завжди має специфічний малюнок із дрібних плям або крапок на білому тлі. Залежно від кольору плям виділяють кілька різновидів:

• «блю бельтон» – біла шерсть із чорними плямами і крапками;
• «оранж бельтон» – біла шерсть із помаранчевими або лимонними відмітинами;
• «лівер бельтон» – біла шерсть із коричневими або печінковими плямами;
• «трайколор» – поєднання чорних або коричневих плям із підпалинами на білому тлі.

Термін «бельтон» походить від назви невеликого містечка в Англії, де порода традиційно полювала, – саме звідти й пішла ця кінологічна назва забарвлення.

Характер

Англійський сетер – собака з надзвичайно привабливою вдачею, яка однаково підкорює і мисливців, і тих, хто ніколи в житті не тримав рушниці. За своїм темпераментом він є «сонячним» собакою: веселим, доброзичливим, ніжним і до смішного дружелюбним до всіх людей без винятку.

До господарів і членів родини сетер прив'язується всім серцем. Він не просто любить своїх людей – він живе ними, прагне бути поруч постійно і погано переносить тривалу самотність. Залишений на довгий час без уваги, сетер може стати тривожним або деструктивним – не зі злоби, а від справжнього емоційного страждання.

З дітьми порода поводиться бездоганно. Англійський сетер терплячий, м'який і готовий годинами брати участь у дитячих іграх. Він не виявляє домінантності і не зривається від роздратування – ці якості роблять його одним із найбезпечніших великих собак для сімей із маленькими дітьми.

До чужих людей сетер ставиться з відкритістю і доброзичливістю, що робить із нього поганого охоронця – але чудового товариша. Якщо ви шукаєте грізного сторожа, ця порода не задовольнить таку потребу. Натомість якщо вам потрібен веселий, теплий і відданий компаньйон – кращого варіанта годі шукати.

Інтелект і навчання

Порода є розумною і добре навчуваною, хоча має власний погляд на те, що варто виконувати негайно, а що можна відкласти на потім. Англійський сетер – не упертий собака, але він чутливий і тонко реагує на ставлення до нього. Навчання він сприймає як спільну гру з господарем, а тому атмосфера під час тренувань важить не менше, ніж техніка.

Ефективна робота з англійським сетером передбачає:

1. Ранній початок соціалізації та базового виховання. Цуценя цієї породи від природи відкрите до світу, але без правильного керівництва його товариськість може перерости в надмірну збудливість і небажані стрибки на людей. Починати формувати поведінкові межі варто з перших тижнів перебування в новому домі.
2. Виключно м'які методи навчання. Сетер є емоційно чутливою твариною, яка болісно реагує на підвищений голос і тим більше на фізичне покарання. Різкий окрик може надовго вибити такого собаку з рівноваги і зіпсувати сеанс тренування. Спокійна впевненість господаря, похвала і смачне підкріплення – єдині інструменти, що справді працюють.
3. Урізноманітнювати заняття і уникати монотонності. Розум сетера жваво реагує на новизну, але швидко нудьгує від одноманітних повторень. Зміна вправ, ігрові елементи та несподівані завдання підтримують інтерес і дають кращий результат, ніж механічне відпрацювання одних і тих самих команд.
4. Реалізовувати мисливські інстинкти в безпечному форматі. Навіть якщо власник не полює, сетеру необхідно задовольняти природну потребу в пошуку і переслідуванні. Ігри з апортуванням, нюхові вправи, спеціальні треки – все це допомагає каналізувати природну енергію в позитивне русло і запобігає поведінковим проблемам.

Для власника-початківця порода є цілком доступною за умови готовності вчитися разом із собакою і не чекати миттєвих результатів.

Здоров'я

Загалом англійський сетер є здоровою і відносно довговічною породою. Середня тривалість його життя становить 11–14 років – гарний показник для собаки такого розміру. Порода не має настільки критичних спадкових захворювань, як деякі інші великі собаки, але має свої характерні проблеми.

На здоров'я варто звертати увагу в таких аспектах:

• глухота – досить поширена в породи проблема, пов'язана із забарвленням. Собаки з переважно білою шерстю і блакитними очима мають підвищений ризик вродженої глухоти. Перевірка цуценят за методом BAER-тесту є стандартною практикою у відповідальних заводчиків;
• дисплазія кульшових суглобів – зустрічається рідше, ніж у ваговіших порід, але потребує моніторингу, особливо у робочих ліній;
• гіпотиреоз – порушення функції щитоподібної залози, яке іноді діагностують у сетерів середнього і старшого віку;
• алергічні реакції на шкірі та харчова непереносимість – відносно часте явище, що потребує підбору відповідного раціону;
• заворот шлунка – актуальний, як і для більшості середніх і великих порід із глибокою грудною кліткою.

Профілактичні огляди раз на рік, контроль ваги та збалансоване харчування є достатніми заходами для підтримання доброго здоров'я протягом усього тривалого життя сетера.

Догляд і утримання

Головна вимога до догляду за англійським сетером – це шерсть. Розкішна, шовковиста і схильна до утворення ковтунів, вона потребує регулярної та уважної роботи. Без належного догляду шерсть швидко збивається в колтуни, особливо в зонах очосів, за вухами та між пальцями.

Основні елементи догляду такі:

• розчісування шерсті мінімум тричі на тиждень спеціальним гребенем і щіткою для довгошерстних порід, а в період активного линяння – щодня;
• регулярна перевірка і очищення вух – порода схильна до отитів через звислі вуха, що обмежують вентиляцію слухового каналу;
• підрізання шерсті між подушечками лап і в зонах очосів для підтримання охайного вигляду та запобігання забрудненню;
• купання раз на 4–6 тижнів із якісним шампунем для довгошерстних порід;
• стрижка кігтів раз на місяць і регулярний огляд зубів.

Фізичне навантаження – ключова потреба цього активного собаки. Англійський сетер є мисливською породою з витривалістю і запасом енергії, розрахованим на цілоденну роботу в полі. Мінімум – дві тривалих прогулянки на день по годині кожна, з можливістю пробігтися без повідка в безпечному місці. Без достатнього навантаження порода стає гіперактивною і деструктивною в побуті.

Утримання можливе як у будинку з двором, так і в просторій квартирі – за умови щоденних виходів на природу. Порода погано переносить тривале перебування в замкненому просторі.

Польовий і виставковий типи

Важливо знати, що сучасні англійські сетери поділяються на два досить різних типи, між якими є суттєві відмінності як у зовнішності, так і в темпераменті.

«Польовий», або робочий тип – нащадки лавелівської лінії. Ці собаки легші, швидші, з коротшою шерстю і надзвичайно інтенсивним мисливським інстинктом. Їхня енергія практично невичерпна, а без регулярної роботи в полі вони стають складними в утриманні.

«Виставковий» тип – нащадки лераківської лінії. Більш масивні, з пишнішою шерстю і дещо спокійнішим темпераментом. Вони краще підходять для сімейного утримання без активного полювання, хоча потреба у фізичному навантаженні залишається значною.

Перед придбанням цуценяти варто чітко вирішити, який тип відповідає вашому способу життя, і звертатися до заводчиків відповідного напрямку.

Кому підійде порода

Англійський сетер підійде далеко не кожному, але для правильної людини стане ідеальним компаньйоном.

Порода є чудовим вибором для:

• активних людей і сімей, які проводять багато часу надворі і можуть забезпечити собаці достатнє фізичне навантаження;
• мисливців і любителів польових випробувань, які шукають талановитого робочого партнера;
• сімей із дітьми будь-якого віку, де цінують м'яку, терпливу і ніжну тварину;
• тих, хто готовий регулярно доглядати за довгою шерстю і сприймає цей процес не як тягар, а як задоволення.

Натомість варто добре подумати перед придбанням, якщо ви:

• ведете малорухливий спосіб життя і не можете забезпечити тривалих щоденних прогулянок;
• шукаєте охоронця або сторожа – сетер для цієї ролі категорично не підходить;
• не маєте часу або бажання регулярно доглядати за шерстю;
• часто залишаєте собаку самого на тривалий час.

Англійський сетер дає стільки любові та тепла, що будь-які витрачені на нього зусилля здаються незначними.

Англійський сетер – це порода, яка поєднує в собі мисливську пристрасть і домашню ніжність, дику красу і глибоку прив'язаність до людини. Він прийшов із туманних британських рівнин, де протягом століть удосконалювався природою і руками майстрів-кінологів, і зберіг у собі все найкраще від цього довгого шляху. Якщо ви готові дарувати йому час, рух і тепло – він поверне все це сторицею, ставши не просто собакою, а щоденною радістю і живим нагадуванням про те, що краса і доброта справді можуть існувати поруч.